- Деталі
- Перегляди: 930
Для самоосвіти здобувачів вищої освіти, науковців, педагогічних працівників пропонуємо ознайомитись з наступними джерелами інформації.
1. Невинна боротьба з далекосяжними наслідками / В. Андрущенко. Вища освіта України : теоретичний та науково-практичний часопис. 2019. № 1. С. 5-11.
Андрущенко Віктор, доктор філософських наук; професор; академік НАПН України; член-кореспондент НАН України; президент асоціації ректорів педагогічних університетів Європи; головний редактор часопису; ректор.
Показано, що розбудова національної системи освіти є одним з головних (якщо й не головним!) напрямів українського державотворення. Адже головним суб'єктом усіх процесів, що здійснюються, є людина. І залежно від того, яку систему знань, компетенцій, цінностей вона освоїла й сповідує, такими будуть її помисли і дії, а отже - такими будуть суспільство і культура, які вона створює. Щоб бути суб'єктом (а не пасивним об'єктом, який «пливе за течією»), людина має сповідувати широкий погляд на внутрішній і зовнішній світ – світогляд, відповідно до якого вона перетворює зовнішній світ, створює культуру, народжує й виховує дітей, продукує цивілізовані форми спілкування й співпраці зі світом. Освіта – це фундамент соціального, філософія є її духовним стрижнем. На жаль, нехтуючи тисячолітнім досвідом історії, деякі «доброзичливці» підневільно намагаються «випхнути її за межі системи», нав'язати сурогатні замінники дійсної духовності і культури, філософії і моралі й відтиснути національну освіту на манівці світової історії, позбавити українську людину майбутнього. Визнаючи право кожного на власну думку, апелюємо до здорових суспільних сил з метою розгорнути дискурс про цінності освіти, значення в ній такого напряму, як «філософія освіти», завданням якої є формування методологічної і світоглядної культури особистості.
- Деталі
- Перегляди: 1337
Основні види академічної відповідальності.
Основні види академічної відповідальності встановлені Законом України «Про освіту». Відповідно до частини 5 статті 42, до основних видів академічної відповідальності Співробітників належать:
– відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
– позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;
– відмова в присудженні або позбавлення присудженого педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
– позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
- Деталі
- Перегляди: 764
Проєкт Academic IQ спільно з аналітичним центром «ОсвітАналітика» та запрошеними експертками й експертами підготували методичні рекомендації «Академічна доброчесність у середній освіті».
Методичні рекомендації охоплюють такі питання:
Розділ 1. Академічна доброчесність як віддзеркалення якості освіти
- Деталі
- Перегляди: 1194
Одним з основних завдань Закону України «Про освіту» є удосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях; створення умов для освіти особи упродовж життя (запровадження таких видів освіти як формальної, неформальної та інформальної); удосконалення нормативно-правової бази освіти, у тому числі розроблення новітніх програм, зорієнтовних на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників навчальних закладів, тощо.
Академічній доброчесності присвячена стаття 42 Закону, згідно якої академічна доброчесність визначається як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Повний зміст статті 42 Закону України «Про освіту» міститься у вкладенні.
