У професії вчителя є особливі миті, коли здобутий досвід перестає бути лише особистим надбанням і стає світлом, яким хочеться поділитися з іншими.
Саме такою стала зустріч, що відбулася 10 вересня 2026 року на кафедрі дошкільної та початкової освіти Дніпровської академії неперервної освіти. До майбутніх учителів – здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти групи ПОз-22-1/б (випускників програми) – завітала Ірина Нестеренко, учителька початкових класів КЗЗСО «Ліцей № 10» Жовтоводської міської ради, переможниця обласного туру та фіналістка Всеукраїнського туру конкурсу «Учитель року–2026» у номінації «Початкова освіта».
За плечима Ірини – важливий професійний досвід, випробування конкурсом і, зрештою, нове бачення власної педагогічної праці. «Конкурс став для мене не лише перевіркою майстерності, а й нагодою зупинитися, озирнутися на пройдений шлях, відкрити нові професійні горизонти й переконатися: розвиток починається там, де ми наважуємося вийти за межі звичного», – пригадує пані Ірина.
Та справжня цінність професійних здобутків, мабуть, полягає не тільки у висотах, яких досягаєш сам. Вона – у бажанні передати здобуте далі.
Від учителя – до колеги.
Від колеги – до майбутнього вчителя.
Від особистого досвіду – до спільного професійного пошуку.
Саме тому такі зустрічі мають особливу силу. Адже майбутньому педагогу потрібні не лише знання з підручників і лекцій. Йому потрібна жива професія – справжня, багатогранна, часом непроста, але сповнена відкриттів, пошуків, сумнівів і маленьких перемог.
Потрібно бачити тих, хто вже пройшов частину цього шляху. Чути їхні історії, дізнаватися про професійні виклики та знахідки, ставити запитання, шукати відповіді й переконуватися, що за кожним педагогічним успіхом стоять щоденна праця, сміливість змінюватися та любов до своєї справи.
Ірина Нестеренко щедро ділиться своїм професійним досвідом із тими, хто лише робить перші кроки у вчительстві. І в цьому – особлива сила педагогічної спільноти: досвід не залишається в межах одного класу чи школи. Він продовжує жити, коли ним діляться, набуває нового звучання в діалозі й допомагає іншим упевненіше рухатися вперед.
Для кафедри дошкільної та початкової освіти надзвичайно важливо створювати простір, у якому теорія і практика зустрічаються, теорія набуває практичного виміру, а професійний досвід стає частиною становлення майбутнього вчителя.
Щиро дякуємо Ірині Нестеренко за відкритість, готовність до діалогу, щедрість у професійному спілкуванні та бажання передавати свої напрацювання майбутнім педагогам.
Бо, зрештою, одна з найважливіших істин учительської професії полягає в тому, що справжня вершина – не та, на якій залишаєшся сам. Справжня вершина – та, з якої можеш простягнути руку тому, хто тільки починає свій шлях угору.
