Зміна ролі освіти в суспільстві зумовила зростання інноваційних процесів. Педагогічна інновація – нововведення в педагогічну діяльність, зміни у змісті й технології навчання та виховання, що мають на меті підвищення ефективності навчання та виховання. Отже, інноваційний процес полягає у формуванні та розвитку змісту й організації нового.
Стосовно педагогічної діяльності інновація означає введення нового в мету, зміст, методи й форми навчання та виховання, в організацію спільної роботи вчителя й учня. Вважаємо, що дуже якісно та доступно особливості інноваційних процесів у викладанні зарубіжної літератури були узагальнені кандидатом педагогічних наук К.А.Дмитренко у роботі «Сучасна школа: від традиції до інновації» у науково-методичному журналі «Зарубіжна література в школі», 2000, № 15-16. В ній авторка визначає такі етапи впровадження масової інноватики:
- спонукання (зовнішній поштовх) – зазвичай педагоги є свідками чийогось цікавого починання, що викликає захват і бажання наслідувати це починання;
- спроби наслідувати приклад породжують потребу в спілкуванні з тим, із ким зазвичай розмовляють «особливою термінологічною мовою»;
- період «методологічної вдачі» - саме в цей час відбувається планування діяльності та створюються нові програми, методики тощо;
- етап «здійснення задумів» - дуже відповідний та складний, адже будь-які труднощі здаються тимчасовими;
- зіткнення з результатом власної діяльності (саме тут починається справжня проблематизація);
- період скепсису (здорового й нездорового – у всіх по-різному) – необхідність у перегляді своєї діяльності, її оцінювання; надходить розуміння обмеженості знань, засобів, необхідності самоосвіти;
- етап праці – тяжкої копіткої, здебільшого абсолютно не творчої, розуміння того, що для ефективного розвитку системи необхідна її певна стабільність.
Кожен зі згаданих етапів масової інноватики закономірний, тобто необхідний.
Наші філологи проходять ці етапи за допомогою обласних творчих філологічних майстерень та самоосвітньої діяльності. І кожен зможе для себе зробити висновок, на якому етапі він знаходиться.
«Узагальнюючи думки багатьох учителів зарубіжної літератури, вважаємо метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі формування широкої читацької компетентності учнів, яка ґрунтується на знаннях, уміннях пізнавального та творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. Ця мета реалізується в таких провідних завданнях:
- формування гуманістичного світогляду й гуманітарної свідомості самостійної творчої особистості;
- стимулювання інтересу до читання взагалі;
- формування стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси й виразності художнього слова;
- плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами;
- створення умов для активного осягнення програмового матеріалу завдяки насиченій розумовій діяльності, зацікавленості процесом навчання;
- сприяння виробленню естетичних смаків, поглядів і вподобань учнів;
- розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва у єдності його змістових та формальних с особливостей;
- формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;
- підвищення загального рівня культури учнів як рівноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;
- виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій;
- формування планетарного мислення, вільного орієнтування в розмаїтті культурних явищ;
- виховання поваги до книги, до художнього твору, що є унікальною одиницею передачі інформації.
Вивчення зарубіжної літератури здійснюється на поєднанні особистісно орієнтованого, комунікативно-дяльнісного та соціокультурного підходів до викладання».
Відтак фундаментом предмета «Зарубіжна література» є особистісно орієнтована модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання інноваційних технологій та підходів, що узагальнюють роботу з утвердження позиції учня як рівноправного й активного співтворця уроку зарубіжної літератури.
Нагальною потребою є пошук інновацій у формах навчання. Одним зі шляхів є використання нестандартних уроків.
Науковці говорять про необхідність впровадження у систему викладання зарубіжної літератури уроків у таких формах:
- бінарні уроки;
- віршовані (римовані) уроки;
- інтегровані (міжпредметні) уроки;
- уроки-дискуссії – діалог, - диспут,- урок запитань і відповідей, - засідання,- круглий стіл, - конгрес,- практикум, - прес-конференція,- проблемний стіл, - семінар,- суд, - телеміст;
- уроки-дослідження – урок-знайомство, - панорама ідей, - пошук, - самопізнання, урок «Шерлок Холмс веде розслідування», урок «Що? Де? Коли?»;
- уроки-звіти – урок-аукціон, - залік, - захист, - інтерв’ю, - екзамен, - ерудит, - композиція, - концерт, - огляд знань, - презентація, - ярмарок;
- уроки-змагання – урок-брейн-ринг, - вікторина, - КВД, - конкурс, - мозковий штурм;
- уроки-мандрівки – урок-екскурс, - екскурсія, - марафон, - подорож;
- уроки – сюжетні замальовки, - вечорниці, - драматизація, - казка, - картинна галерея, - вистава, - фестиваль, - усний журнал.
Однією з головних та улюблених форм роботи як учнів, так і вчителів є дидактична гра. Вона може використовуватися під час проведення стандартних, нестандартних уроків та на різних етапах уроку. Науковці рекомендують таке використання дидактичних ігор на різних етапах уроку:
І. Актуалізація опорних знань:
- «Вірю – не вірю!»
- « Так – ні»
- Третій (четвертий) зайвий
- «Лови помилку!»
- Ерудит
- Предметна вікторина
ІІ. Мотивація навчальної діяльності:
- лінгвістичні казки
- Цікаві завдання: ребуси, шаради, анаграми, кросворди тощо
- збери пазли
- відгадай загадку (можна використовувати на різних етапах уроку: на початку, при вивченні складних тем, коли діти стомлені)
ІІІ. Основна частина уроку. Вивчення нового матеріалу:
- репортаж, інтерв’ю
- подорож
- реставрація (готовий конспект з пропусками)
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого:
- Лото, Ерудит, Третій (четвертий) зайвий, коректор, допоможи знайти (літеру, слово, цифру, предмет, письменника, факт, головного героя), предметна вікторина.
V. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія:
- Тести. Цікаві завдання (ребуси, анаграми кросворди тощо). «Слабка ланка»,
- Брейн-ринг
VІ. Домашнє завдання:
- Кросворд (складання, розв’язання)
Дидактична гра використовується давно та успішно, без неї вже уроків зарубіжної майже не існує. Але структуру гри, необхідність використання, етапи уроку, кількість ігор під час одного уроку та вікові особливості цієї форми роботи нашим педагогам треба усвідомлювати. Матеріалів за цією тематикою багато.
У наступному навчальному році вчителі-філологи працюють за рекомендаціями та програмами минулих років. Тільки з 2022-2023 н.р учні 5 класів починають роботу за матеріалами Нової української школи. Цей рік для вчителя - рік курсової підготовки, самоосвіти, пошуку.
М.Чубарова, методист НМЛ
соціально-гуманітарних дисциплін
