26 червня 2024 року представники Дніпровської академії неперервної освіти спільно фахівцями комунального закладу «Музей спротиву Голодомору» Дніпровської міської ради, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, редакційної колегії «Реабілітовані історією» та Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України спільно провели круглий стіл на тему: «Актуальне минуле.
Українське козацтво і події нової та новітньої історії України в контексті збереження національної пам’яті».Круглий стіл змістовно присвячено проблемам актуалізації національної історичної пам’яті в період російсько-української війни, розбудови української державності та формування життєвих компетентностей із збереження й виховання патріотизму у молодого покоління українців.
З доповідями виступили працівники комунального закладу «Музей спротиву Голодомору» Дніпровської міської ради» Сухомлин Олександр та Рибалко Валентин, в обговоренні прийняли участь всі учасники круглого столу.
В ході круглого столу було представлено нове друковане видання «Місто Контоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 років» (Книга 1. Козацька старшина та духовенство), яке підготовлене авторським колективом на чолі з Олександром Тригубом та присвячено місту Конотоп Конотопської сотні Ніжинського полку. Матеріали опису містять цінні відомості про соціально-економічні відносини, господарства, чисельність, вік, походження та родинні зв’язки населення цього мікрорайону Гетьманщини.
Історики зауважують доволі класичну початкову структуру міста, яка складалася з фортеці та посаду, де роль останнього виконувала слобода Новоселиця. Наприкінці ХVII – у першій половині XVIII ст. у Конотопі сформувалося кілька впливових козацько-старшинських і священицьких династій, представники яких відігравали домінантну роль у суспільно- політичному й соціально-економічному розвитку як міста, так і регіону загалом. Важливим чинником, що сприяв формуванню численних старшинських кланів у Конотопі, варто вважати безпосередню близькість до гетьманських резиденцій у Батурині, а згодом у Глухові.
Водночас концентрацію козацько-старшинських родин на теренах Конотопської сотні також можна пояснити доволі сприятливими для
успішного ведення господарства природними умовами: розгалужена річкова система уможливлювала розвиток млинарства, наявність великих ділянок степу на території Конотопської сотні давала змогу вирощувати і продавати велику рогату худобу, а також сприяла розвитку гуральництва.
Однією з нагальних потреб сучасної української історичної науки є виявлення і введення до наукового обігу архівних джерел часів козацької держави. Цей культурно-освітній і науковий проєкт вдалося реалізувати завдяки наступним суспільним інституціям: Благодійний фонд «Спадок Гетьманщини», Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Центральний державний історичний архів України у місті Києві.
За результатами круглого столу, науковці, краєзнавці та письменники прийшли до загальної думки щодо наступних питань: актуальності таких культурно-освітніх і наукових проєктів у дослідженні історії нашого краю; особливого значення історії минулого для виховання молодого покоління українців в системі середньої та вищої освіти; потреби у популяризації звитяг козацького минулого та сьогодення нашого краю й збереженню української національної пам’яті; долучення здобувачів освіти до наукових досліджень історії нашого краю; особливість місії педагогів у процесах розвідок історії нашого краю та діяльності людини.
