30 березня 2020 року відбулась Заочна міжвузівська наукова конференція «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук: виклики та рішення».
Організаторами конференції виступили: кафедра документознавства та інформаційної діяльності Національної Металургійної академії України, кафедра права та європейської інтеграції Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кафедра соціально-гуманітарної освіти Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради», громадська організація «Товариство інтелектуальної власності».
В рамках конференції науковці зробили більш ніж 180 доповідей, відбулось пленарне засідання, працювало 12 секцій, 2 круглих стола.
Задум цієї конференції виник наприкінці минулого року. Вона замислювалась як спроба сконцентрувати зусилля на виявленні соціальних передумов та гуманітарних наслідків інерційної кризи у вищій освіті, де наукова робота зараз перебуває, м’яко кажучи, не у найкращому стані. І назва конференції була сформулювала в цьому ключі практично одразу й досить широко: «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук». Потім ми вирішили дещо конкретизувати її, додавши: «виклики та рішення – 2020».
Заочна форма проведення конференції також без вагань була одразу визначена, бо обумовлена вона перш за все деякою втратою мобільності сучасних науковців та працівників освіти, – явище, що, мабуть, притаманне зараз великій кількості людей на земній кулі. Отже коли йдеться про витрати грошей та (або) часу на дорогу до іншого міста, та й не міста, а місця – іншого ЗВО, то майже завжди перевагу має не особисте спілкування, а швидкість, запропонована комп’ютерними технологіями, інформаційні спроможності Інтернет-ресурсів та необмежена кількість у просторі та часі тих людей, що можуть зацікавитесь тією чи іншою проблемою або прокоментувати її.
Дату проведення ми обрали тоді ж – 30 березня 2020 року – як найбільш віддалену від заходів дипломування, адже магістрів ЗВО вже випустили, а до початку роботи бакалаврськіх ДЕКів ще багато часу.
Й гадки ми не мали, що така форма конференції буде єдиною можливістю наукового спілкування, а назва конференції відіб’є той виклик, що кинув нам час у вигляді нечуваної пандемії, наполягаючи на зовсім нових формах вимірювань, критеріях та рішеннях.
У цей відрізок історії, коли медики, біологи, хіміки, фармакологи дійсно перебувають на передовій світової наукової думки, розв’язуючі проблеми подальшої долі людства, державні службовці та економісти також покликані відповісти на надважливі питання людського співтовариства, – що можуть додати представники гуманітарних та соціальних наук? Мабуть найбільш гідним рішенням цього часу стане ще глибше осягання людини як осереддя соціуму, її життя, здоров’я, благополуччя як найголовніших цінностей буття.
І ось у той час, коли теми доповідей були майже зібрані й формування програми добігало свого кінця, до конференції долучилися представники педіатричного факультету Дніпропетровської державної медичної академії та у роботу конференції було включено їх секцію. Оргкомітет охоче погодився на таке розширення тематики та проблематики, бо це підтвердило важливість та своєчасність цієї конференції зокрема та гуманістичного світобачення взагалі. А тільки за цих умов прийде антропоцентричне розуміння світу та відбудеться гуманізація та гуманітаризація соціуму з усіма його інститутами.
